Андрушківська громада
Попільнянський район, Житомирська область

Що робити в надзвичайних ситуаціях

Деякі поради населенню щодо дій в екстремальних умовах

 

           ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ  ПІД ЧАС СТИХІЙНОГО ЛИХА

 

До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться: землетруси; повені (паводки; підтоп-лення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган, смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і  пожежі, особливо лісові і торф’яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.

Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха.

Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов’язаний проявляти самовладання, особистим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності.

Надавши першу допомогу членам сім’ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев’язочний матеріал і т.п.

 

1.1. Землетруси

 

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.

Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у не правильній  поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.

Попередити землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.

При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч – загасити  її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.

Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу - швидко вийти на вулицю.

У подальшому необхідно діяти у відповідності з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

 

1.2. Ураган (смерч, гроза, злива)

 

Ураган - це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше.

Смерч - це висхідний вихор повітря, яке швидко обер-тається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання.

Гроза – це атмосферне явище, що пов’язано з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом .

Злива - короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності. 

З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.

Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев’язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими.

Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень ос-колками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використо-вувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходи-ти на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.

Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближа-тися до місць зберігання легкозаймистих  або сильнодіючих отруйних речовин.

Слід пам’ятати, що частіше всього в таких умовах лю-ди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, чере-пиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.

Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевос-ті, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.

Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена імовірність того, що вони  під напругою.

Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бу-рею). Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується імовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній елект-ропередач і т.п.

Головна умова – не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

 

1.3. Снігові замети (хуртовина)

 

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко вияв-ляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хур-товин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність насе-лення, особливо з наступним різким похолоданням (силь-ний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).

Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як внутрішньоміське, так і міжміське. Випа-дання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранс-порту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, пали-ва), виконати герметизацію житлових приміщень, що до-поможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для лю-дей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають пов-ну дезорієнтацію на місцевості.

Під час руху на автомобілі не варто намагатися по-долати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіа-тора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходи-ти із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похо-ваним під снігом. Крім того, не занесений снігом авто-мобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно  періодично прогрівати для уник-нення “розморожування двигуна”. При прогріванні авто-мобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і вико-ристати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.

Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомо-біль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здава-лися надійними з першого погляду, через декілька десят-ків метрів можуть бути загублені.

У сільській місцевості з отриманням штормового попе-редження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості харч і воду для тварин.

Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантажен-ням стане реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами.

 

1.4. Зсуви

 

Зсув – це сповзаюче зміщення грунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштов-хів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.

Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з’яв-ляються щілини у грунті, розколини доріг і берегових ук-ріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв’язку, руйнуються підземні комуніка-ції, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров’ю і життю людей.

Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням що-до умов проходження зсуву та небезпеки для людей, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір’ї.

Необхідно знати телефони управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення (відділу з питань НС і ЦЗ, штабу ЦО),  підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.

Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перек-рити газові крани, вимкнути світло і електроприлади. Це допоможе відвернути виникнення пожежі, що виникають.

Надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім’ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відк-люченні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення.

 

1.5. Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення)

 

При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення  слід дотримуватися встанов-леного порядку, без зволікання вийти в безпечні та підви-щені місця. При рятувальних роботах необхідно прояв-ляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись ви-мог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.

Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над во-дою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.

Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятуван-ня майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків. 

При достатньому часі попередження паводку здійснюю-ться заходи щодо підготовки і проведення завчасної ева-куації населення і сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого за-топлення, про що оголошується спеціальним розпоряд-женням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію суб’єктів господарювання. Населенню пові-домляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масш-табом лиха, часом його упередження.

За наявності достатнього часу, населення із небезпеч-них районів евакуюються разом з майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транс-порт з зазначенням його подачі.

У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами опові-щення, з поміж яких – гучномовні і пересувні установки.

Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.

Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерхо-вий – зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб’єкту господарювання слід, дотримуватися встановленого по-рядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дощок, автомо-більних камер, бочок, бідонів та інших підручних мате-ріалів, які легші за воду.  

 

1.6. Заходи обережності під час ліквідації наслідків

стихійного лиха

 

Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (спо-руду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів не-можливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.).

Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання.

Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунально-технічна служба.

Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або за-топлених колодязів.

Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.

 

11. ДІЯ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТАХ

 

Суб’єкти господарювання, що виробляють або вико-ристовують сильнодіючі отруйні речовини, такі як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші, у випадку аварійних ситуацій являють собою небез-пеку для населення.

Найбільшу небезпеку для населення всіх регіонів Ук-раїни внаслідок аварій з викидом (виливом) в повітря сильнодіючих отруйних речовин є акціонерні та державні суб’єкти господарської діяльності: м’ясної, молочної та переробної промисловості, насосні станції водозабезпе-чення та очисні споруди,  холодильники, бази та склади хімічної продукції та інші.

Аварії (катастрофи) можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу і на поверхню підстилки. Вдихання зараженого повітря мо-же привести до ураження органів дихання, а також очей, шкірних покровів та інших органів.

Найбільш розповсюдженими сильнодіючими отруйни-ми речовинами на Україні є хлор, аміак, різні хімікати, пестициди, кислоти та інші хімічні сполуки.  

ХЛОР – це газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом. Важче за повітря. При випарову-ванні і з’єднанні з паром води в повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижчі і підвальні приміщення будинків і споруд. При виході в атмосферу із несп-равних ємностей  димить. Пари сильно подразнюють  органи дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: різка біль в грудях, сухий ка-шель, блювання, порушення координації руху, задиш-ка, різь в очах, сльозотеча. Можливий смертельний кінець при вдиханні великих концентрацій.

Засоби індивідуального захисту: цивільні протигази усіх типів, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяна марлева пов’язка або рушник, попередньо змочені водою або 2 % розчином питної соди. 

АМІАК – це безбарвний газ з різким задушливим запахом. Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. При виході в атмосферу із несправних ємностей димить. Небезпечний при вдиханні. Пари сильно дра-тують органи дихання, очі і шкіру.

Ознаки отруєння: прискорене серцебиття, порушен-ня частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльо-зотеча, важке дихання, а при тяжкому отруєнні – нудо-та і порушення координації руху, маревний стан. При високих температурах можливий смертельний кінець. 

Засоби індивідуального захисту: на об’єктах, що ви-користовують аміак, - промислові марки КД і М, ізо-льовані і киснево-ізольовані протигази. При їх відсут-ності – ватяна марлева пов’язка або рушник, поперед-ньо змочені водою або 5% розчином лимонної кислоти. 

 

2.1. Дія населення при оповіщенні про

хімічне зараження

 

Отримавши інформацію про викид в атмосферу силь-нодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, вклю-чіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприй-мач, телевізор); чекайте повідомлень відділу (управління) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста обласного підпорядкування, області). Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вен-тиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити што-рою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкоплас-тиром або звичайним папером від проникнення в примі-щення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин. 

Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у при-міщення.

Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необ-хідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи че-рез тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин.

Почувши розпорядження про евакуацію, будьте уважні до вказівок управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, району) і ретельно виконуйте їх.

При евакуації транспортом уточніть час і місце по-садки. Не запізнюйтесь і не приходьте раніше призначено-го строку. Попередьте про евакуацію і від’їзд сусідів.

Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг і провітріть його на вулиці, прийміть душ, умийтесь з милом, ретельно вимийте очі і прополощіть рот.

При підозрі на ураження сильнодіючими отруйними ре-човинами виключіть будь-які фізичні навантаження, прий-міть велику кількість пиття (чай, молоко і т. д.) та звер-ніться до медичного працівника або в медичний заклад.

       

2.2. Дія населення при аваріях на залізничному і

автомобільному транспорті при перевезенні

небезпечних вантажів

 

Загорання, витік небезпечного вантажу, пошкодження тари або рухомого складу (ємності, які встановлені на транспорті) з небезпечним вантажем можуть привести до вибуху, пожежі, опіків, отруєння, захворювання людей і тварин.

Інформацію про аварії і про те, що необхідно робити в кожному конкретному випадку, Ви отримаєте із пові-домлення, яке передається управлінням (відділом) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення області (міст обласного підпорядкування або сіль-ських районів) через радіотрансляційну мережу або через гучномовний зв’язок служби охорони громадського по-рядку (міліція).

Запам’ятайте! Периметр небезпечної зони при ви-никнення аварії (катастрофи) на транспорті огород-жується спеціальними знаками. Наближатися до цієї зони і входити до неї категорично заборонено. 

Основний спосіб захисту – своєчасно покинути небез-печну зону або осередок ураження.

Якщо ви не змогли покинути приміщення до підходу отруйної хмари, залишайтесь у приміщенні, зробіть герме-тизацію вікон, дверей, вентиляційних отворів, надіньте простіші засоби захисту (ватяну марлеву пов’язку, руш-ник), змочені водою.

Про можливість повернення до місця проживання (ро-боти) вас повідомлять після ліквідації наслідків аварійної ситуації з використанням електронних засобів інформації. 

 

 2.3. Надання медичної допомоги при ураженні

сильнодіючими отруйними речовинами

 

В першу чергу необхідно захистити органи дихання від подальшої дії сильнодіючих отруйних речовин.

На потерпілого необхідно надіти протигаз або ватяну марлеву пов’язку, попередньо змочивши її при отруєнні хлором водою або 2 % розчином питної соди, а при отруєнні аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти, і винести (вивести) його із зони ураження. У випадках отруєння сильнодіючими отруйними речовина-ми потерпілому забезпечити спокій і тепло.

При виході із зони зараження вимийте очі і відкриті ділянки тіла (чаєм, молоком і т.д.) і зверніться за допомо-гою до медичного працівника або до медичного закладу.

ПРИ ОТРУЄННІ АМІАКОМ винесіть потерпілого з зони зараження, шкіряні покрови, очі, ніс, рот вимийте водою. В очі закапайте дві-три краплі 30%  розчину альбуциду, в ніс оливкове масло.

ПРИ ОТРУЄННІ ХЛОРОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіряні покрови, рот, ніс вимийте 2 % роз-чином питної соди або водою.

ПРИ ОТРУЄННІ МЕТАНОМ винесіть потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробіть потер-пілому штучне дихання.

ПРИ ОТРУЄННІ ЧАДНИМ ГАЗОМ винесіть потер-пілого із зони зараження, розстебніть комірець одягу. При необхідності зробіть штучне дихання.

ПРИ НЕОБХІДНОСТІ зверніться за допомогою до медичного працівника або відправте потерпілого в ме-дичний заклад.

ПРИ ОТРУЄННІ СДОР дійте у відповідності з отри-маними розпорядженнями управління (відділу) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту на-селення області (міста обласного підпорядкування, ра-йону).

 

111. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ І ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПРИ АВАРІЯХ  НА АТОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ  УСТАНОВКАХ

 

Виникнення аварій (катастроф) на атомних енергетич-них установках може привести до радіоактивного заражен-ня повітря і довкілля, що являє собою серйозну небезпеку для населення усієї України.

Радіаційними небезпечними об’єктами для населення України  є:  атомні електростанції,  об’єкти господарської діяльності які використовують у виробничій та іншій дія-льності прилади та устаткування на основі радіоізотопів.

Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційному небезпечному об’єкті проводить управління  з питань над-звичайних ситуацій і цивільного захисту населення облас-ті (МНС України).

З цією метою по обласній (міських і районних) радіо-трансляційній мережі буде передано спеціальне повідом-лення. Дублювання повідомлення буде здійснюватися за допомогою радіо, телебачення і рухомих звукомовних ус-тановок, а також працівниками суб’єктів господарювання і житлових експлуатаційних контор (домоуправлінь).

 

3.1. Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження навколишнього середовища

 

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактив-ного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватяну марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду.

Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в при-міщені. Включіть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень управ-ління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивіль-ного захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, ви-конайте герметизацію приміщення.

З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зара-ження негайно приступити до проведення йодної профі-лактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років ¼ таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному зак-ладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна ви-користати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.

Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше пе-ребування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за пові-домленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення  області (відділу з НС та ЦЗН міста обласного підпорядкування або району). Уточ-ніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела елект-роенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватяну марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.

Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на об-ладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних пок-ривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спи-ною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким  підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із інди-відуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д.

В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу.

Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

 

3.2. Дія населення при проживанні на місцевості з

підвищеним радіаційним фоном

 

При аваріях (катастрофах) на радіаційно небезпечних об’єктах частина території області може опинитися в умо-вах підвищеного радіаційного зараження.

В цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни.

Головну небезпеку для людей на такій території, заб-рудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, що вдихається та при прийомі харчів і води.

Ось чому необхідно захистити органи дихання від ра-діоактивних речовин, підготувати своє житло, дотриму-ватися правил поведінки на зараженій території. 

 

3.3.  Захист органів дихання і покровів шкіри

 

Для захисту органів дихання використовуйте респі-ратор типу “Лепесток”, респіратори Р-2, У-2К (для дорос-лого населення), ватяні марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 із тканини, а також цивільні протигази.

Запам’ятайте! Засоби захисту органів дихання необхід-но обов’язково використовувати при випаданні радіоак-тивних речовин на території, де знаходиться ваше житло, при всіх видах пилоутворення у зонах радіаційного заражен-ня (сильний вітер, проїзд транспорту, особливо по грун-товим дорогам, при проведенні робіт на місцевості і т.д.).

Засоби індивідуального захисту можна не використо-вувати при находженні в житлових і адміністративних бу-динках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.

Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.   

3.4. Захист житла, джерел води і продуктів харчування

 

Всі вікна в домі закрийте плівкою, вхідні двері облад-найте м’якими шторами. Закрийте димоходи, вентиля-ційні віддушини (отвори, люки). Килимові доріжки і кили-ми зверніть. М’які меблі накрийте чохлами, столи накрий-те плівкою або клейонкою. Перед вхідними дверима пос-тавте ємність з водою і поруч розстеліть килимчик.

Водорозбірні колонки обладнайте наметами і відміст-ками. Продукти зберігайте в скляній тарі або поліетиле-нових пакетах, в холодильниках.

 

3.5. Дотримання правил радіаційної безпеки і

особистої гігієни

 

Для попередження або послаблення дії на організм ра-діоактивних речовин та можливого уникнення захворю-вання променевою хворобою:

максимально обмежте перебування на відкритій тери-торії, при виході з приміщення використовуйте засоби ін-дивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);

при знаходженні на відкритій території не роздягай-тесь, не сідайте на землю, не паліть;

перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почис-тіть вологою щіткою;

суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;

у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;

приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, рете-льно мийте руки з милом перед їжею;

воду вживайте тільки з перевірених джерел;

сільськогосподарські продукти з індивідуальних госпо-дарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;

виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;

не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

 

1У. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ 

ПРИ ПОЖЕЖАХ

 

Пожежі – це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з під контролю людини. Вони можуть виникати в лісах, на тор-ф’яниках, у житлових будинках, на виробництві, в енер-гетичних мережах і на транспорті, спричиняють великі збитки і часто приводять до загибелі людей.

При пожежі потрібно остерігатися: високої темпера-тури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно  входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.

При рятуванні потерпілих із будинків, що горять, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:

Перш ніж ввійти в приміщення, що горить, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;

двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого по-вітря;

у дуже задимленому приміщенні рухайтесь повзком або пригнувшись;

для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.   

Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто хо-ваються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;

якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевер-тайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна - це ще біль-ше роздуває вогонь; 

побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і від-правте потерпілого в медичний заклад;

при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, по-жежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;

речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця най-більш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить;

якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину;

в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню тем-ператури;

горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну,  засипайте піском або грунтом, а також накривайте неве-ликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.;

якщо горить електропровід, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь;

виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторо-ну, туди звідки дує вітер.

Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:

для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку  вгору і перекиньте її до упору; потім перевер-ніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності стру-меню піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);

вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на по-верхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу го-динникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покри-вайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння.

Не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися;                                                                                                                                       

для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверцу шафи і, розкатати в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єд-наний з краном і стволом;

відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу го-динникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння. 

Найбільш доступними засобами гасіння займань і по-жеж є вода, пісок, або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.

Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить мож-ливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшує імовірність їх швидкого розпов-сюдження.

У разі виникнення пожежі при необхідності вик-ликайте пожежну команду за телефоном  - 01.

 

У. ПРАВИЛА  ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ  ПРИ  ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ І ВИНИКНЕННІ АВАРІЙ 

НА МЕРЕЖАХ ГАЗОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

5.1. Т И П О В І  П Р А В И Л А

з  безпеки користування побутовими газовими

приладами і апаратами

 

1. Ці Правила обов’язкові для всіх посадових осіб су-б’єктів господарювання, що займаються експлуатацією житлового фонду, які відповідають за безпечну експлуа-тацію газового обладнання житлових і громадських бу-динків, а також громадян, що використовують газ у побуту.

2. Відповідальними за цілісність і справний стан газо-вого обладнання є об’єкти господарської діяльності, на ба-лансі яких воно знаходиться, а в будинках і квартирах на праві приватної власності – їх власники.

3. Відповідальність за безпеку користування побуто-вими газовими приладами і апаратами в будинках, квар-тирах і за дотримання їх в належному стані несуть особи, що користуються газом. Відповідальність за стан димових і вентиляційних каналів в житлових будинках місцевих державних адміністрацій і відомчому житловому фонді несуть житлові експлуатаційні контори (домоуправління), а в будинках і квартирах на правах приватної власності – їх власники.

4. В житлових експлуатаційних та інших організаціях, що мають побутові газові прилади і апарати, наказом керівника повинні назначатися із числа керівного складу і спеціалістів особи, що відповідають за безпечну експлуа-тацію внутрішнього газового обладнання.

5. Відповідальні особи, за виключенням власників бу-динків і квартир на праві приватної власності, повинні здати екзамен на знання правил з вимог безпеки в газо-вому господарстві.

6.  Особи, що користуються газовими приладами і апаратами зобов’язані:

6.1.  Пройти інструктаж в технічному кабінеті на об’єк-ті газового господарства або самостійно ознайомитися з Інструкцією (керівництвом) з експлуатації газових прила-дів і апаратів, що встановлені в квартирі або будинку.

6.2. Забезпечити цілісність і підтримання в порядку га-зового обладнання.  

6.3. Слідкувати за нормальною роботою газового об-ладнання, димоходів і вентиляції, перевіряти тягу до ввімкнення і під час роботи газових приладів за відве-денням продуктів згорання газу в димохід. Перед користу-ванням газифікованою пічкою перевірити чи відкрито повністю шибер, періодично очищати від сміття, битої цегли “кишеню” димоходу.

6.4. При закінченні користуванням газу закрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні бало-нів всередині кухні додатково закрити вентилі балонів.

6.5. При несправності газового обладнання викликати працівників об’єкту газового господарства.

6.6. Закрити негайно крани горілок газових приладів при раптовому перериванні в подачі газу і повідомити аварійну службу об’єкта газового господарства.

6.7. При появі в приміщенні запаху газу негайно при-пинити користування газовими приладами, закрити крани на приладах і до них, відкрити вікна для провітрювання приміщень, викликати аварійну службу суб’єкта газового господарства.

Не запалювати вогню, не палити, не включати освіт-лення і електроприлади, не користуватися електро-дзвінками.

6.8. Перед входом в підвали (погреби), до включення освітлення і електроприладів, треба переконатися у від-сутності запаху газу.

6.9. При виявленні запаху газу в підвалах (погребах), під’їздах, у дворі або  на вулиці необхідно:

повідомити аварійну газову службу за телефоном – 04;

вжити заходи щодо виведення людей із загазованого середовища та при появі відкритого вогню або іскри;

до прибуття аварійної бригади організувати провітрю-вання приміщення.

6.10. Власники будинків і квартир на праві приватної власності, крім вищеназваних вимог, повинні своєчасно заключати договір на технічне обслуговування газового обладнання. Забезпечувати перевірку димоходів і венти-ляційних каналів в терміни, які встановлені правилами безпеки в газовому господарстві. В зимовий час періодич-но перевіряти оголовки з метою недопущення їх промер-зання і закупорки.

7. Абонементам забороняється:

7.1. Виконувати самовільну газифікацію будинку (квар-тири, садового будиночка), переставлення, заміну і ремонт газового обладнання.

7.2. Виконувати перепланування приміщень, де вста-новлені газові прилади.

7.3. Вносити зміни в конструкцію газових приладів, змі-нювати улаштування димових і вентиляційних систем (ка-налів) заклеювати вентиляційні канали, замуровувати “ки-шеню” і люки, що призначаються для очищення димоходів.

7.4. Відключати автоматику безпеки і регулювання, ко-ристуватися газом при несправних газових приладах, автоматиці, арматурі і газових балонах.

7.5. Користуватися газом при порушенні щільності кладки, штукатурки (тріщини) газифікованих пічок і димоходів.

7.6. Користуватися газом після закінчення терміну дії акта про перевірку і очищення димових і вентиляційних каналів.

7.7. Виконувати очищення, перевірку димових і вен-тиляційних каналів, а також заміну балонів газобалонної установки без проходження навчання і отримання дозволу від об’єкту газового господарства.

7.8. Користуватися газовими приладами при зачинених кватирках, жалюзійних решітках, решітках вентиляційних каналах, щілинах під дверми ванних кімнат і кухонь, при відсутності тяги в димоходах і вентиляційних каналах.

7.9. Залишати працюючі газові прилади без догляду, крім розрахованих на безперервну роботу і що мають для цього відповідну автоматику. 

7.10. Допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку, а також осіб, що не контролюють свої дії, не знають правил користування цими приладами.

7.11. Прив’язувати до газопроводів мотузки і наванта-жувати їх.

7.12. Використовувати газ і газові прилади не за приз-наченням. Користуватися газовими плитами для опалення приміщень.

7.13. Користуватися приміщеннями, де встановлені га-зові прилади, для сну  і відпочинку.

7.14. Використовувати відкритий вогонь для знаход-ження витікання газу.

7.15. Зберігати в приміщеннях і підвалах порожні і повні газові балони для зріджених газів.

7.16. Розміщувати в газифікованому приміщенні біль-ше одного балону місткістю 50 (55) л або двох балонів місткістю 27 л кожний. Балони повинні знаходитися в тому приміщенні, що і газові прилади.

7.17. Встановлювати балони з газом в газифікованому приміщені на відстані менше 1м від радіатора опалення або пічки. При установці екрану, що оберігає балони від нагрівання, ця відстань може бути зменшена до 0,5 м, а відстань між балоном і екраном не менше 10 см.

Розміщувати балони напроти пічних дверцят на від-стані менше ніж 2 м.

7.18. Вмикати і вимикати електроосвітлення, користу-ватися відкритим вогнем, електроопалювальними прила-дами і опалювальними пічками під час заміни балонів, які встановлені в приміщенні. Замінювати балони при наяв-ності осіб, що не мають відношення до цієї роботи.

При знаходженні в загазованій квартирі (приміщен-ні) або на загазованій ділянці місцевості з метою запо-бігання виникненню пожежі (вибуху) газоповітряної суміші суворо забороняється:

 

В загазованій квартирі (приміщенні):

для виключення виникнення іскріння, яке може привес-ти до вибуху (загорання газоповітряної суміші) забороняє-ться вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші); користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання; користуватися електродзвоником; дзвонити по телефону; виконувати дії з металевими предметами для виключення удару один об одного;

користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити).

  

На загазованій ділянці місцевості:

для виключення виникнення іскріння, яке може при-вести до вибуху (загорання газоповітряної суміші) забо-роняється ставити машини, заводити машини, що стоять, і проїжджати біля загазованого газового колодязя, газороз-подільного пункту, шафного газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 м з підвітря-ної сторони; користуватися електричними і акумулятор-ними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного вико-нання; виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного;

 користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 м від загазованої ділянки місцевості.

 

5.2. ДІЇ ПРИ ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ І ВИНИКНЕННІ 

АВАРІЙ НА МЕРЕЖАХ ГАЗОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

При виявленні запаху газу в квартирі (приміщенні),

де встановлені газові прилади:

негайно закрити крани на газових приладах і перед ни-ми (при розміщенні балонів з скрапленим газом додатково закрити вентилі у балонів);

вжити заходи щодо виведення людей із загазованих приміщень (квартири, дому);

із незагазованого приміщення за телефоном “04” вик-ликати аварійну газову службу і організувати провітрю-вання приміщення;

по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

 

При запаху газу в приміщеннях громадських

будинків з масовим копиченням людей:

негайно за телефоном “04” повідомити газову аварійну службу; по селектору або іншими способами повідомити людей, що знаходяться в приміщеннях, про негайне, без паніки, залишення приміщень;

організувати провітрювання приміщень шляхом відк-ривання вікон і дверей;

організувати чергування біля входів у приміщення з метою недопущення заходу до приміщення людей до приїз-ду бригади аварійної газової служби;

при прибуттю бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

 

Вибух (пожежа) в квартирі:

закрити всі крани на газових приладах і перед ними (при розміщенні балонів всередині кухні додатково закри-ти вентилі балонів);

за телефоном “04” повідомити в аварійну газову службу;

організувати гасіння пожежі, при необхідності повідо-мити за телефоном “01” черговому пожежної охорони;

організувати надання першої медичної допомоги по-терпілим, при необхідності викликати за телефоном “03” швидку медичну допомогу;

не допускати сторонніх у приміщення, де виник вибух, зберегти місце і обстановку після вибуху (пожежі).

 

Запах газу в під’їзді або в підвалі житлового

 будинку:

 за телефоном “04” повідомити місцеву аварійну газову службу;

організувати провітрювання під’їзду (підвалу) відкрит-тям дверей (по можливості і вікон);

організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в зага-зовані приміщення людей з відкритим вогнем;

по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

 

Наявність рідкої фази скрапленого газу в горілках газових приборів або підвищення тиску газу перед горілками газових приладів у споживача газу:

негайно закрити всі крани на внутрішній квартирній газовій розводці і приборах, організувати провітрювання приміщень квартири;

за телефоном “04” повідомити в аварійну газову службу;

повідомити сусідів про необхідність вжиття анало-гічних заходів безпеки, якщо в їх квартирах в горілках га-зових приладів є наявність рідкої фази (або спостерігає-ться підвищений тиск газу в приладах).

 

Запах газу на вулиці (у газового колодязя), у газороз-подільчого пункту, групової резервуарної установки,

у груповій шафі газобалонної установки

за телефоном “04” повідомити в аварійну газову службу;

організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в зону загазованості людей з відкритим вогнем.

 

При необхідності для вирішення окремих питань:

 

з ремонту газового обладнання, встановлення або заміни газових приладів, монтажу газопроводів, для очищення димоходів і вентиляційних каналів, отри-мання технічних умов на газифікацію будинків і квар-тир, виконання проектної документації на газифікацію та інших питань звертайтесь до адміністрації місцевих об’єктів газового господарства;

 

у разі порушення безпеки з експлуатації газового господарства, обладнання і приладів і загрози виник-нення вибуху або пожежі звертайтесь до аварійної газо-вої служби за телефоном “04”.

 

У1. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ

ЗАГРОЗІ УРАЖЕННЯ ПАРАМИ РТУТІ

 

Пари ртуті, внаслідок забруднення ними приміщень квар-тири або будинку, відрізняються високою токсичністю для будь-яких форм життя. Отруєння людини парами ртуті розвивається протягом 8-24 годин і виражається загальною слабкістю, головним болем, болем при ковтанні, під-вищеною температурою, катаральними явищами дихаль-них шляхів. Після з’являються болі ясен, в животі, розлад шлунку, а іноді запалення легенів. Хронічна інтоксикація розвивається за тривалий час і протікає без явних ознак захворювання, потім з’являється підвищена втома, слаб-кість, сонливість, апатія, емоційна нестійкість, головні бо-лі, головокружіння. Нерідко послаблена пам’ять.

Категорично заборонено зберігати харчі, палити цигар-ки і приймати їжу в приміщеннях, де виділяються пари ртуті та її сполук.

Зніміть одяг, прийміть душ, прополощіть рот 0,25 %-им розчином перманганату калію і необхідно почистити зуби.

Негайно зверніться за медичною допомогою.

Для захисту від парів ртуті, які перевищують гранично допустимі концентрації використовуйте промислові фільт-руючі протигази і респіратори.

Негайно зверніться до управління (відділу) з питань НС та ЦЗН району (міста) для організації робіт з демерку-ризації заражених приміщень (квартири, будинку).

 

У11. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В ОСЕРЕДКУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

З метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань і ліквідації осередку, який виникнув, прово-диться комплекс ізоляційних обмежувальних заходів, що називається карантином або обсервацією, які передба-чають виконання визначених правил.

Неможливо без спеціального дозволу покидати місце проживання. Без крайньої необхідності не виходіть з до-му, уникайте місць великого скупчення людей. Два рази на добу вимірюйте температуру собі і членам сім’ї. Якщо вона підвищилася, і почуваєте себе погано, вам необхідно ізолювати себе від оточуючих в окремій кімнаті або відгородіться ширмою. Терміново повідомте про зах-ворювання медичний заклад. У окремих випадках інфек-ційних захворювань дійте у відповідності з рекомен-даціями органів охорони здоров’я.

 

Правила поведінки в осередку інфекційних

захворювань

 

Надіньте ватяну марлеву пов’язку. Щоденно обов’яз-ково робіть вологе прибирання приміщень з викорис-танням розчинів для дезинфекції і побутових миючих засобів. Сміття необхідно спалювати. Знищуйте гризунів і комах - можливих збудників захворювань.

Суворо дотримуйтесь правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед прийманням харчів, мийте руки з милом, воду використовуйте із перевірених джерел і пийте тільки кип’ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обдайте кип’ятком.

При догляді за хворою людиною надівайте халат, ко-синку і ватяну марлеву пов’язку. Виділіть хворому окреме ліжко, рушник, регулярно його періть, посуд мийте.

Особам, які спілкуються з хворим, суворо забороняє-ться виходити на роботу, відвідувати інші квартири (бу-динки). У випадках, коли ви не знаєте, якою хворобою хворіє член вашої сім’ї , дійте так, як при заразній хворобі.

Після госпіталізації хворого зробіть в квартирі дезин-фекцію: постіль і посуд треба прокип’ятити на протязі 15 хвилин в 2 % розчині соди, після чого посуд вимийте гарячою водою, а постіль пропрасувати праскою, кімнату та інші приміщення почистити, вимити і провітрити. Знайте, що простими і надійними методами дезинфекції є кип’ятіння і прасування гарячою праскою.

 

У111. САМО- І ВЗАЄМОДОПОМОГА ПРИ 

УРАЖЕННЯХ І ТРАВМАХ

 

Стихійні лиха, аварії і катастрофи можуть викликати масові ураження. Унаслідок  цього можливі різні травми – струси, переломи, стискання окремих частин тіла, пора-нення живота, грудної клітини, голови тощо. Пожежі мо-жуть викликати опіки всіх ступенів разом з травмами. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах можуть призвести до ураження великої кількості населення, що проживає поблизу хімічно небезпечного об’єкту, якщо не будуть вжиті термінові заходи захисту, а також місцеве ураження шкіри і слизових оболонок.

Ураження людей може бути викликане уламками зруй-нованих ударною хвилею споруд, осколками скла, грудка-ми землі, а також пожежами, що виникають. У більшості випадків ураження людей можуть бути комбінованими – поєднанням поранень, переломів, опіків.

Органи охорони здоров’я і медична служба цивільної оборони буде прагнути наблизити до місць надзвичайних ситуацій свої формування і старатися надати потерпілим першу медичну допомогу і евакуювати уражених у медич-ні заклади. Але щоб ця допомога була ефективною багато залежить від Вас самих, від Вашого уміння надати само- і взаємодопомогу при ураженнях.

Запам’ятайте! Своєчасне і правильне виконання най-простіших прийомів медичної допомоги при травма-тичних пошкодженнях, опіках, обмороженнях і нещасних випадках, радіоактивному опромінюванні та отруєнні сильнодіючими отруйними речовинами дозволить збе-регти здоров’я та життя потерпілому.

Запам’ятайте! Від ваших знань і навиків щодо надан-ня само- і взаємодопомоги у НС залежить не тільки ва-ше здоров’я і життя, але і членів сім’ї та оточуючих.

Кожна людина повинна мати індивідуальний перев’я-зувальний пакет, протихімічний пакет (ІПП-8) і аптеч-ку (АІ-2, побутову або автомобільну), знати місце близь-ко розташованої  аптеки та медичного закладу і вміти:

 зупинити кровотечу, для чого притиснути пальцями артерію до кості вище рани в точках, які показані на рис.1, потім поверх одягу (або підклавши м’яку підкладку вище рани і ближче до неї) накладіть скрутень або закрутку (рис.2). Не закривайте скрутень бинтом. Час накладання скрутня (закрутки) укажіть в записці, яку треба закріпити на пов’язці або іншому видному місці;  


Рис.1. Точки пальцевого притискання для зупинки артеріальної кровотечі

  •  перев’язати рану за допомогою перев’язувального паке-ту, бинту або інших засобів (рис.3). Пов’язка захистить рану від додаткових травм, забруднення і зараження;
  • накласти шину при травматичних пошкодженнях кіс-ток і суглобів для забезпечення їх нерухомості. Шину (па-лицю, смужку фанери і т.д.) прибинтуйте так, щоб вона захопила два суміжних суглоба вище і нижче місця перело-му. При накладанні шини, зламаній кінцівці надайте найбільш вигідне положення, а при вивихах зафіксуйте той стан, при якому кінцівка опинилася після травми (рис.4).

В місцях виступів кісток між тілом і шиною підкладіть прокладки з м’якої тканини. Якщо нема шини, пошкодже-ну ногу прибинтуйте до здорової (рис.5), а руку – до тулубу.

 

Рис.2.

Порядок накладання закрутки (скрутня) при венозній (артеріальній) кровотечі

 

 

Рис.3. Перев’язування рани за допомогою бинта (перев’язочного пакету) або інших засобів

При наданні першої допомоги потерпілому необхідно терміново вжити заходи, щоб припинити дію шкідливого фактору:

 

Рис.4.

При переломах (вивихах) накласти шину або інші засоби. При цьому кінцівкам надати зручне положення.

Рис.5. Якщо нема можливості накласти шину, пошкоджену ногу прибинтовують до здорової

При наданні першої допомоги потерпілому необхідно терміново прийняти заходи, що би припинити дію шкідли-вого фактору:

При опіках скиньте з потерпілого одяг, що горить, пога-сіть вогонь водою або щільною тканиною. Добре вимийте водою шкіру і очі при попаданні на них кислот, лугів та інших агресивних рідин. На обпалену ділянку тіла покла-діть пов’язку. Неможливо віддирати від обпалених ділянок шкіри залишки одягу, що поприлипали до тіла, розкри-вати пухирі;      

при обмороженні доставте потерпілого в приміщення, дайте йому теплого пиття, розітріть спиртом і обережно помасажуйте м’язи чисто вимитими руками. Бажано по-містити потерпілого в ванну з температурою води 25-35 °C.  Неможливо розтирати снігом обморожені місця;

при ураженні електричним струмом не торкайтесь ураженого, так як він знаходиться під напругою і є провід-ником  струму. Вимкніть головний вимикач,  при  неможливості цього зробити, відкиньте провід від потерпілого за допомогою сухої палки або іншого предмету, що не про-водить струм;

при нещасному випадку на воді, витягнувши потерпі-лого з води, очистити йому порожнину рота від сторонніх предметів, видалити воду із шляхів дихання, покласти утопленика на зігнуте коліно, голова повинна бути опу-щена донизу (рис.6), декілька раз сильно надавити на спину.

У випадку зупинки дихання і серця негайно присту-пити до проведення штучного дихання методом “із рота в рот” і непрямого масажу серця.

Рис.6. Видалення води з шляхів дихання утопленика

Для проведення штучного дихання покладіть потерпі-лого на спину, голову максимально відкинути назад, підложити йому під лопатки валик з одягу (рис.7);  

висуньте нижню щелепу вперед і, натискуючи на під-боріддя, розкрийте рот потерпілому;

на відкритий рот покладіть пов’язку або носову хус-точку;

затисніть потерпілому ніс, зробіть глибокий вдих, щіль-но приставте свої губи до губ потерпілого і видохніть йо-му весь об’єм повітря в легені. Повітря вдувати 16-18 раз за хвилину до відновлення природного дихання. При пра-вильному проведенні штучного дихання грудна клітка потерпілого піднімається.

Рис.7. Проведення штучного дихання і непрямого

масажу серця

Для проведення непрямого масажу серця потерпілого покладіть на спину на тверде ложе, встаньте з лівої сторо-ни від нього і покладіть долоні рук одна на іншу на нижню частину грудної клітки. Пальцями рук при цьому не торкайтесь грудної клітки. Різкими рухами подібними на поштовхи надавлюйте (рис.7)  на грудну клітку 50-60 разів за хвилину. Грудна клітина повинна зміщатися за напрям-ком до хребта на 4-5 см.

При одночасному проведені штучного дихання і непря-мого масажу серця чергуйте чотири-п’ять надавлювань на грудну клітку з одним вдуванням повітря в легені.

Після відновлення дихання і серцевої діяльності потер-пілого тепло накрийте, напоїть чаєм і направте в лікуваль-ний заклад.

При наданні медичної допомоги потерпілим можна ви-користовувати вміст домашньої аптечки, а також аптечки для оснащення транспортних засобів. 

В домашній аптечці рекомендується мати: таблетки ва-лідолу, калію перманганат, 10 % розчин аміаку (нашатир-ний спирт), 5% розчин йоду, таблетки анальгіну або іншо-го протибольового засобу, гідрокарбонат натрію (сода пит-на), лимонну кислоту, бинт марлевий стерильний, вату ме-дичну гігроскопічну, медичний скрутень, лейкопластир.

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Після надання потерпілому само- і взаємодопомоги йому необхідно надати першу медич-ну і лікарняну допомогу та відправити в лікувальний заклад.

 

1Х. ОПОВІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРО СТИХІЙНІ  ЛИХА, АВАРІЇ І КАТАСТРОФИ

 

Головний спосіб оповіщення населення про дії при ви-никненні надзвичайних ситуацій – це передача повідом-лення по мережі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації вклю-чаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної обо-рони “УВАГА ВСІМ!”. 

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть гучномо-вець, радіоприймач або телевізор і слухайте повідомлення управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування або сільського району).  

вільні протигази усіх типів, дитячі протигази, камери захисні дитячі, а при їх відсутності – ватяну марлеву по-в’язку або рушник, попередньо змочені водою або 2 % роз-чином питної соди.

Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші пові-домлення. У подальшому дійте у відповідності з вказів-ками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичай-них ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).”

 

При аварії на радіаційно небезпечному об’єкті госпо-подарської діяльності.

“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення … області (міста обласного підпорядкування, райо-ну).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) трапи-лася аварія на Чорнобильській атомній станції з викидом в повітря радіоактивних речовин. Хмара радіоактивного по-вітря поширюється у … (такому-то) напрямку з швид-кістю … км/г і досягне: … (міст і районів) через … (хв., год.). В зону можливого випадання радіоактивних опадів потрапляють: … (іде перерахування міст, населених пунк-тів, районів).

Жителям … (міст, населених пунктів, районів) із приміщень не виходити, зачинити вікна, двері, здійснити герметизацію квартир (будинків) та місць утримання сіль-ськогосподарських тварин. Пам’ятайте, що підвальні, заг-либлені і загерметизовані приміщення є надійним місцем укриття від радіоактивних опадів.

Всім громадянам прийняти йодистий препарат та при-вести у готовність засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри і постійно тримати їх при собі. По нашій команді або при необхідності одягніть їх. При собі майте плівкові (полімерні) накидки, плащі або куртки.

Повідомте про це сусідів. Слухайте наступні наші пові-домлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівка-ми управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпорядкування, району).”

 

При загрозі повені (катастрофічного затоплення) на території області (міста обласного підпорядкування, району).

“УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! Сьогодні … (дата, місяць і час) внас-лідок злив вийшли із русел: … (вказати які) річки  , що мо-же привести до  затоплення частини території: … (перелік міст, населених пунктів, районів) … області.

Населенню, що проживає на території … (міст, населе-них пунктів, районів) області перенести необхідні речі на горища, верхні поверхи, підготувати необхідний одяг і взуття, зібрати продукти харчування. Перед виходом вимкнути електроенергію, газ і самим вийти в безпечні райони … (перерахувати). Там пройти реєстрацію на збірних евакопунктах … (вказати адресу).

Якщо ви не змогли залишити зону катастрофічного затоп-лення, підготуйте підручні плаваючі засоби та підніміться на верхні поверхи будинків і споруд.

Про отриману інформацію сповістіть сусідів, надайте допомогу старим і хворим. За будь-яких обставин не втра-чайте самовладання, не піддавайтесь паніці.

Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпоряд-кування, району) і  чекайте на допомогу аварійно-ряту-вальних сил.”

При загрозі інфекційних захворювань (епідемій) на території області (міста обласного підпорядкування, району).

УВАГА! Говорить управління (відділ, штаб ЦО) з пи-тань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення … області (міста обласного підпорядкування, району).

ГРОМАДЯНИ! На території …. (яких районів, міст, населених пунктів) області з’явилися окремі випадки зах-ворювання населення особливо небезпечними інфекцій-ними захворюваннями на … (вказати які хвороби), що можуть перейти в епідемію. Потерпілі вживали в їжу про-дукти, закуплені на стихійних ринках, що не пройшли ла-бораторного контролю.

ГРОМАДЯНИ! Які спілкувалися з потерпілими та у яких з’явилися наступні симптоми … (вказати які) повин-ні негайно звернутися в лікувальні заклади для отримання необхідної медичної допомоги.

Головне управління охорони здоров’я … області попе-реджує громадян про небезпеку захворювання внаслідок споживання продуктів, які придбані на стихійних ринках. 

ГРОМАДЯНИ! Дотримуйтесь особистої і громадської гігієни. Бережіть здоров’я і життя як своє особисте, так і оточуючих людей.

 Слухайте наступні наші повідомлення. У подальшому дійте у відповідності з вказівками управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення … області (міста обласного підпоряд-кування, району)  і чекайте на допомогу.”

 

ГРОМАДЯНИ! ПАМ’ЯТАЙТЕ! Кожне повідомлен-ня управління (відділу, штабу ЦО) з питань надзви-чайних ситуацій та цивільного захисту населення об-ласті (міста обласного підпорядкування або району) може і буде відрізнятися одне від одного.

 

ПОВІДОМЛЕННЯ будуть залежати від екстремаль-них умов, розмірів, тривалості та масштабів можливих наслідків надзвичайних ситуацій, ступеню небезпеки факторів ураження для населення області (міста об-ласного підпорядкування, району) та стану рятуваль-них і невідкладних аварійних відновлювальних робіт.

Кожний громадянин повинен знати телефони органу управління з питань НС та ЦЗН і аварійно-рятувальних сил району (міста обласного підпорядкування).

 

Х. ДЕЯКІ ПОРАДИ НАСЕЛЕННЮ З ПРАВИЛ ЗБИРАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

 

10.1. Гриби – делікатес і отрута

 

Гриби – це одне з найцікавіших і найтаємніших явищ природи, цінний харчовий продукт, однак серед грибів багато отруйних, які можуть викликати сильні отруєння, а іноді і смерть. Це такі гриби, як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших. Для отруєння досить з’їсти половину поганки, а смертність від неї досягає більш як у 50 % випадків.

Бліда поганка – смертельно отруйний гриб. Шапинка зеленувата, жовтувата, біла, а плівчасті залишки покри-вала на ній бувають рідко. Пластинки до старості білі. Ніжка біла, з ніжним кільцем; внизу подібна на бульбу, з піхвою. М’якуш і споровий порошок білі. Бліду поганку легко сплутати з печерицями, зеленками та сироїжками.

З білим грибом можна сплутати і такі неїстівні гриби як жовчний (гірчак) та чортів. У них своєрідний неприємний запах. М’якуш на зломі стає рожевим, чого не має у білого гриба.

Бувають неспецифічні отруєння їстівними грибами, які акумулювали трупну отруту, хімічні речовини, отруто-хімікати, радіонукліди, що потрапили у зони їх росту.

 

10.2. Симптоми отруєння грибами

 

Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами, у тому числі:

Перша група – отруєння грибами строчками, виявляє-ться через 6-10 годин, з’являється слабкість, нудота, блю-вота, іноді розлад шлунку.

Друга група – отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8 - 24 години, рап-тові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока імовірність смертельних наслідків.

Третя група – отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин – 6 годин, появляється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть.

Четверта група – отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та неспецифічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, збе-ріганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яке виявляється через 30 хвилин – 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту.

 

10.3. Перша допомога при отруєнні грибами

 

У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: болить усередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць. Одна стає вужча, друга ширша. Буває, що іноді у хворого з’являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, ма-рення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів. Най-частіше обличчя і пальців рук.

Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хво-рого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано ме-дичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити хворому до того, як прийде лікар. Насамперед тре-ба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба як най-швидше промити шлунок: дати випити хворому 3-4 склян-ки солоної води, а тоді визвати блювоту. Процедуру пов-торювати декілька разів.

Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю, кави або молока. Але поки прийде лікар, не годувати. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб уста-новити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів. 

 

10.4. Профілактика отруєння грибами

 

1. Збирайте тільки ті гриби, які добре знаєте.

2. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби.

3. Добре знайте відміни їстівних і отруйних грибів.

4. Не збирайте ніяких грибів близько від залізничних і автомобільних шляхів, атомних і теплових електростан-цій, великих промислових зон.

5. Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами і інших виробів з подрібнених грибів.

6. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, що викликає захворювання ботулізмом.

7. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером.

8. Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність.

9. Сушіть тільки певні види грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.   

 

10.5. Правила збирання грибів

 

1. Збирайте в лісі лише ті гриби, про які ви знаєте на-певне, що вони їстівні.

2. Гриби, яких ви не знаєте чи які викликають у вас сумнів, не кладіть у їжу і не пробуйте сирими на смак.

3. Ніколи не беріть і не їжте грибів, що мають біля основи ніжки подібне на бульбу потовщення, вольву (як у червоного мухомора), не куштуйте їх.

4. Коли збираєте пластинчаті гриби, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх цілою ніжкою, щоб не допустити помилки, про яку згадано у поперед-ньому пункті.

5. Збираючи для засолювання вовнянки, чорнушки, груз-ді, підгрузди та інші гриби, що мають молочний сік, обо-в’язково вимочіть їх і добре виполощіть у холодній воді, аби вимити гірку шкідливу для шлунку речовину. Те саме треба зробити з валуями, сироїжками, що мають їдкий, гіркий присмак, та із свинушками.

6. Назбиравши сморжів і зморшків, не забувайте, що їх неодмінно слід перекип’ятити (7-10 хвилин) у воді, щоб виварити отруту; воду після кип’ятіння вилити.

7. Ніколи не збирайте і не їжте грибів перезрілих, переслизлих, зморхлих, червивих, зіпсованих.

8. Не їжте сирих грибів.

9. Якщо ж зустрінете в лісі бліду поганку, краще зни-щіть її. Червоний мухомор залишайте для лосів.

 

10.6. Деякі народні способи визначення отруйності

грибів,  якими не слід користуватися

 

1. Опущена у відвар грибів срібна ложка чи срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби.

Потемніння срібних предметів залежить від хімічного впливу на срібло амінокислот, в яких є сірка (утворюється сірчане срібло чорного кольору). Такі амінокислоти є і в їстівних грибах, і в отруйних.

2. Якщо цибулина або часник, які варяться разом з гри-бами, буріють або синіють, серед їстівних є отруйні гриби.

Побуріння чи почорніння цибулі і часнику можуть викликати як отруйні, так і не отруйні гриби залежно від наявності в них ферменту тирозинази.

3. Отруйні гриби обов’язково викликають скисання молока.

Молоко скисає від наявності ферменту типу пепсин і органічних кислот, які можуть бути як в їстівних грибах, так і в отруйних

4. Личинки комах слимаків не їдять отруйних грибів.

Личинки і слимаки поїдають і отруйні, і їстівні гриби.

5. Отруйні гриби обов’язково мають неприємний запах, а їстівні – приємний.

Бліда поганка пахне майже так, як і печериця.

 

УВАЖНО ВИВЧІТЬ ГРУПИ ГРИБІВ, ЯКІ НАВЕДЕНІ

НА КОЛЬОРОВІЙ ВСТАВЦІ ДО ЦІЄЇ БРОШЮРИ.

Х1. ПОРАДИ НАСЕЛЕННЮ ЩОДО ЗАХИСТУ ВІД  ДЕЯКИХ НЕБЛАГОПРИЯТНИХ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО

СЕРЕДОВИЩА

11.1. При геліофізичних факторах

     На людину оказують вплив метеорологічні геофізичні та геліофізичні фактори. Сьогодні складаються прогнози усіх цих факторів окремо, причому всі вони є проявою єдиного фізичного процесу, який починається на Сонці і закінчується на Землі. Дія даних факторів на здоров’я лю-дини найбільш виражено у період геомагнітних бурь. В умовах забрудненої атмосфери, особливо у великих міс-тах, дія геліофізичних факторів посилюється.

 

     На людину під час геомагнітної бурі діє цілий ряд факторів, які оказують вплив на перебіг цілого ряду захворювань:

     - захворювання серцево-судинної системи (гіпертонія, стенокардія, інфаркт міокарду);

     - захворювання органів дихання (хронічні не специфіч-ні захворювання легенів, туберкульоз);

     - дія на систему крові;

     - психоемоційний стан (синдром психоемоційної нап-руги);

     - зміна біологічних ритмів.

Профілактика:

< >обмеження фізичного навантаження під час геомаг-нітної бурі;пониження калорійності їжі;завчасне приймання вітамінів А, Е, С;активний відпочинок, закалювання (загальне оздо-ровлення). 

 

    Із-за забруднення атмосфери фреонами зменшується у ній наявність озону, функція якого складається із послаб-лення інтенсивності ультрафіолетового опромінювання.

     Надлишок ультрафіолетового опромінювання (при не правильному загоранні людини на сонці), може призвести до розвитку серйозних наслідків: злоякісні новоутворення шкіри, потемніння кристалика, гніт імунної системи.

     Необхідно знати, що є 4-и типа шкіри щодо чутливості до ультрафіолетового опромінювання:

     1-а - особливо чутлива: світла шкіра, погано загорає, швидко червоніє; характерна для людей з голубими очами і рижими волосами;

     2-а – чутлива: характерна для людей з голубими, зеле-ними або сірими очами, світлими і світло-коричними во-лосами;

     3-а – нормальна: характерна для людей з темно-руси-ми і темно-коричними волосами, сірими або світло-кари-ми очами;

     4-а – не чутлива: характерна для смуглих людей з тем-ними і карими очами.

     Існує ряд факторів ризику для розвитку злоякісних но-воутворювань шкіри:

< >світла, слабко пігментована шкіра;сонцеві опіки, отримані у віці до 15 років;наявність великої кількості родимих плям;наявність родимих плям у діаметрі більше 1,5 см.11.3.

Харчові добавки

     Харчові добавки – це природні або синтетичні речови-ни які навмисно вводяться у харчові продукти для придан-ня їм заданих властивостей, але самі по собі не використо-вуються у якості харчових продуктів. Використання хар-чових добавок може бути направлено на поліпшення зов-нішнього виду і смакових властивостей продукту, збері-гання якості продукту у процесі його зберігання або прис-корення строків виготовлення харчових продуктів.

     Основні вимоги, які пред’являються до них – їх не шкідливість при будь-якому тривалому вживанню цього продукту у реально добовій кількості. Харчові продукти, як правило, повинні виготовлятися без харчових добавок.

     За останнє десятиліття кількість харчових добавок, що використовується в харчовій промисловості, різко збіль-шилася. Наявність харчових добавок у продуктах, як пра-вило, повинна вказуватися на упаковці, яка вживається, етикетці, пляшці, пакеті і т. д. у розділі рецептури. Хар-чові добавки можуть позначатися як індивідуальна речо-вина, наприклад – нітрит калію, лецетин; або груповою назвою – консервант, емульгатор і т. д. У Європейському Союзі розповсюджено позначення харчових добавок у виді індексів Е (від слова Europe) з трьох – або чотири-значним номером, що замінює собою назву харчових до-бавок. 

     Споживачу важко орієнтуватися у тій наявності харчо-вих добавок, які практично є майже у кожному харчовому продукту. На сьогодні у різних державах світу у вироб-ництві харчових продуктів використовується біля 500 хар-чових добавок. Із них у  державах СНД допущено вико-ристання у харчовій промисловості і їх наявність у імпорт-них продуктах 250 харчових добавок. Три харчові добав-ки заборонені для використання: Е 121, Е 123 і Е 240. Крім того, існує ціла група харчових добавок, які не сер-тифіковані у державах СНД.

     Список харчових добавок, які не мають дозволу на ви-користання у харчовій промисловості: Е 103, 107, 125, 127, 128, 140, 153-155, 160d, 160f, 166. 173-175, 180, 182, 209, 213-219, 225-228, 230-233, 237, 238, 241, 252, 263, 264,

281-283, 302, 303, 305, 308-314, 317, 318, 323-325, 328, 329,

343-345, 349-352, 355-357, 359, 365-368, 370, 375, 381, 384, 387-390, 399, 403, 408, 409, 418, 419, 429-436, 441-444, 446, 462, 463, 465, 467, 474, 476-480, 482-489, 491-496, 505, 512, 519-523, 535, 537, 538, 541, 542, 550, 552, 554-557, 559, 560, 574, 576, 577, 579, 580, 622, 623-625, 628, 629, 632-635, 640, 641, 906, 908-911, 913, 916-919, 922, 923, 924b, 925, 926, 929, 942, 943а, 943b, 944-946, 957, 959, 1000, 1001, 1105, 1503, 1521.         

     

11.4. Питна вода

 

     Вода є невід’ємною частиною життя на Землі. Однак жалко, запаси питної води на нашій планеті обмежені і з кожним роком зменшуються. Яку воду ми п’ємо?  Які шкідливі домішки вона може мати? Що може за цим нас-тупити? Як оборонити себе від цього? На ці питання ми і постараємося відповісти Вам.

 

Свинець у питній воді

 

     Свинець у воді має антропогенне походження. Його склад у питній воді (за ДОСТом) реґламентовано - не біль-ше 0,03 мг/л. Особлива небезпека свинцю складається у тому, що він здатний накопичуватися в організмі і погано з нього виводиться.

     Свинець являє собою небезпеку для людей різного віку, особливо для дітей та вагітних. Наслідки накопи-чення свинцю пов’язані зі здатністю викликати передчасні роди у жінок, знижувати вагу дітей при народженні, галь-мувати його розумовий і фізичний розвиток. Тривала дія свинцю може приводити до недокрів’я (анемії) із-за його можливостей гальмувати виникнення гемоглобіну; м’язо-вої слабкості; гіперактивності; агресивної поведінки. У до-рослих свинець може стимулювати захворювання гіперто-нією і викликати пониження слуху.

     Яким чином свинець попадає у питну воду? Є два шля-хи його проникнення у питну воду: через забруднення свинцем  ґрунту і арматуру водопровідної мережі.

     Головне джерело забруднення ґрунту свинцем – вих-лопні гази автомобілів, які використовують у якості пали-ва етилований бензин (АІ-92 - АІ-98). У містах з інтенсив-ним рухом щільність свинцю в атмосфері в 5-12 разів пе-ребільшує природну (0,3-0,5 мкг/м3). Свинець випадає на поверхню ґрунту і змивається дощовою або талою водою, таким чином проникає у водоносні горизонти, а з останніх у колодязі та мережі централізованого забезпечення водою населених пунктів. Особливу небезпеку у цьому плані складають відкриті водойми, які використовуються для забезпечення водою великих міст.

     Друга можливість – це вимивання свинцю із сантех-нічної арматури, яка має латунь, в склад сплаву якого   входить і свинець. Процес переходу свинцю у воду під-силює кисла реакція води і її низька жорсткість.

     Наявність свинцю у воді не може бути помітна за допомогою наших органів почуттів.

     Засоби пониження місткості свинцю у питній воді:

     - для пиття і приготування їжі використовуйте тільки холодну воду, так як гаряча вода краще вимиває свинець із сантехнічної арматури;

     - перед тим, як набрати воду із водопровідного крану, дайте їй декілька хвилин стекти, особливо коли краном не користувалися декілька годин. Таким чином свинець, який перейшов із деталей сантехнічної арматури, буде змитий;

     - самий ефективний спосіб пониження кількості свин-цю у воді – це використання спеціальних фільтрів із акти-вованого вугілля, які понижують його концентрацію на 88-90%. Цей процес називається адсорбцією.

 

 

 

Летучі органічні сполуки у воді

    

        Летучі органічні сполуки (ЛОС) є водяними домішка-ми, які являють собою небезпеку, коли їх концентрація до-сягає небезпечних рівнів. Особливість їх є важкість і до-рожнеча визначення. До них відносяться: бензол, тетра-хлористий вуглець, вінілхлорид, толуол, діхлоретан, інші.

     ЛОС попадають у питну воду в результаті антропоген-ної діяльності людини із-за індустріального витікання, промислових аварій і халатності. ЛОС – це побічні про-дукти при виробництві отрутохімікатів, перегонці нафти, фарби, лаків, клеїв, фарбників, парфумерних виробів то-що. Головний шлях проникнення ЛОС у питну воду, це попадання на поверхню ґрунту і досягнення водоносного шару. У значних кількостях ЛОС знаходиться у відкритих водоймах, річках, особливо в районах розташування інду-стріальних зон.

     ЛОС є небезпечними домішками які при тривалій дії можуть викликати наступні захворювання:

     рак – бензол, тетрахлористий вуглець, трихлоретилен, вінілхдорид, пентахлорфенол, толуол, діхлорметан, хлор-заміщенні метану;

     ушкодження нирок – діхлорбензол, діхлоретан, трих-лорбензол;

     ушкодження нервової системи – трихлоретан, діхло-ретан;

     ушкодження печені – трихлоретан, діхлоретан, три-хлорбензол. 

     Найбільш ефективний спосіб пониження концент-рації ЛОС у воді - це використання фільтрів на основі активованого вугілля.

Бактерії у питній воді

    

     Бактерії можуть попасти у питну воду різними шляха-ми: із ґрунту, з яким стикається вода; при будівництві во-допровідних мереж; через тріщина  у трубах при коливан-нях у них тиску. Наявність шкідливих бактерій у воді контролюється. Так як дуже важко визначити всю гаму мікроорганізмів, визначають вміст кишкової палички (E. сoli).  Якщо E. сoli є в питній воді – тоді мало місце заб-руднення. Згідно ДОСТу допускається не більше 100 бак-терій на куб. мл води.

     Бактерії можливо розділяти на хвороботворні (патоген-ні) і не патогенні. Перші із них можуть переборювати при-родну захисну систему організму (імунну систему), роз-множуватися у ньому і викликати захворювання, іноді важкі. У питній воді можуть бути виявлені наступні бак-терії:

     Salmonella – харчові отруєння;

     Shigella – дизентерія;

     Yersinia enterocolirica – порушення функції шлунково-кишкового тракту;

     Campylobacter- виразкова хвороба шлунку;

     Актиноміцети – актиномікоз;

     Залізобактерії – корозія водопровідних труб;

     Сульфатобактерії – корозія водопровідних труб.

     Способи профілактики бактеріальних захворювань:

     - кип’ятіння води;

     - самий ефективний спосіб пониження кількості бакте-рій у питній воді – це використання фільтрів. Деякі фільт-руючі системи складаються із подвійної системи фільтра-ції: механічна фільтрація (наприклад, керамічний фільтр), фільтрація через активоване вугілля, срібло та інші фільт-руючі матеріали. На сьогодні у торговій мережі є велика кількість фільтрів для питної води з використанням різних фільтруючих матеріалів і всі вони мають різні показники ефективності, ось чому треба підбирати фільтри до конк-ретної місцевості з урахуванням забрудненості довкілля, особливо водоймищ, річок і підземних горизонтів води.

Хлор у питній воді

 

     Хлор широко використовується для обеззаражування води від бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів. Його використання привело до того, що такі хвороби як холера і тиф, які легко розповсюджуються через заражену воду, сьогодні практично не зустрічаються у розвитих держа-вах.

     Хлор – це один із хімічних елементів, газоподібна речо-вина, якого є сильним агентом окислення, а також сильно-діючою отруйною речовиною. Є декілька проблем, які стосуються наявності хлору у питній воді.

     По-перше, це проблема якості води. Якщо в ній над-мірна кількість хлору, то він придає їй неприємний запах і смак.

     По-друге, це захворювання, які може викликати хлор. Показано, що люди, які п’ють хлоровану воду мають ризик виникнення раку сечового пухиря більше на 21% і ризик виникнення раку прямої кишки на 38% більше, ніж ті, які п’ють воду з невеликим вмістом хлору.

     У третіх, дія хлорзаміщених метану. Ці сполуки вини-кають у питній воді під дією хлору, коли в ній є нешкід-ливі домішки, у тому числі і легкі органічні сполуки. Дія хлорзаміщених метану також приводить до виникнення онкологічних захворювань.

     Рівень остаточного хлору у питній воді після обеззара-жування реґламентується ( вільний 0,3-0,5 мг/л, пов’яза-ний 0,8-1,2 мг/л). Значна кількість хлору у питній воді може бути виявлена органолептически (за допомогою наших органів почуттів). Однак у невеликих кількостях визначити наявність хлору дуже важко.

     Найбільш ефективний спосіб пониження кількості хло-ру у питній воді – це використання фільтрів з активованим вугіллям, який значно понижує його концентрацію, або фільтрів, які мають комплексний набір різних фільтрую-чих матеріалів, у тому числі і активоване вугілля, що підвищує показники фільтру.

    

Радон у питній воді

 

     Радон є радіоактивним елементом, який виникає при розпаду природного урану або торію. Радон знаходиться також у сигаретному диму і в питній воді. Радон  - це без-кольоровий газ, без почуттів і запаху хімічний інертний газ. Він радіоактивний і при розпаду випускає високо енергетичні частки альфа- і бета.

     У воді радон представляє двояку небезпеку:

     по-перших, від пиття води, яка може викликати появу злоякісних пухлин шлунку і нирок;

     по-друге, від вдихання повітря, куди переходить радон із води, особливо у ванній кімнаті і на кухні.

     Радон попадає у воду із довкілля (ґрунту, гранітів, базальтів, піску). Концентрація радону у воді коливається від 100 рКі до 1000000 рКі на літр (Кі – кюрі, радіоактивність 1 грама радію; р-піко, приставка 10-12).

     Виявити радон у питній воді дуже важко, для цього потрібна спеціальна апаратура.

     Способи пониження радону у питній воді:

     - кип’ятіння. При кип’ятінні води або приготуванні їди значна кількість радону випаровується;

     - найбільш ефективний спосіб пониження концентрації радону у питній воді – це використання фільтрів на основі активованого вугілля;

     - вентиляція ванної кімнати і кухні;

     - не палити у приміщеннях. Паління у курців викликає ризик захворювання раком легенів у 10-20 разів, ніж у звичайних людей.

 

 

11.5. Нітрати і нітрити

 

     Попадаючи в організм людини з їжею і водою нітрати (нітрити) легко всмоктуються, попадають у кров, де всту-пають у реакцію з гемоглобіном, окислюючи молекулу за-ліза. Внаслідок чого виникає метгемоглобін і транспортна функція еритроциту порушується. Ось чому, при достат-ньому вмісту кисню у крові, спостерігається тканинна гі-поксія – порушення дихання клітин.

     Основні симптоми: синюшність обличчя, губ, видимих слизистих оболонок, головна біль, підвищене стомлення, пониження працездатності, задишка, серцебиття, навіть до втрати свідомості і смерті при вираженому отруєнні.

     Особливо небезпечно хронічне попадання нітратів в ор-ганізм новонароджених і дітей молодшого віку, так як тривале кисневе голодування може викликати порушення росту і формування організму, затримання фізичного і психічного розвитку, порушення функції серцево-судин-ної системи. Крім того, нітрати і нітрити сприяють виник-ненню рака, уроджених пороків розвитку, не сприятливо діє на плід. Нітрити більш токсичні, ніж нітрати.

     Джерелами нітратів в довкіллі є: природним шляхом, при окисленні органічних сполук; азотні добрива і перег-ній; великі сільськогосподарські комплекси; міські звали-ща, транспорт і промисловість.

     Джерелами попадання нітратів в організм людини є:

     - овочі і фрукти (найбільш інтенсивно накопичують нітрати чорна редька, буряк, салат, щавель, редис, шпінат, петрушка, укріп та інші);

     - м’ясні та рибні продукти (особливо у сирокопчених ковбасах);

     - сири (застосовують у виробництві);

     - вода (особливо у системах забезпечення населення водою із відкритих водойм, річок).

     Понизити вміст нітратів у продуктах можливо їх кулі-нарним обробленням: мийкою і вимочуванням продуктів; відварюванням; жаренням і тушкуванням овочів.

     Понизити вміст нітритів у продуктах можливо при ви-користанні наступних рекомендацій: інтенсивне віднов-лення нітратів у нітрити виникає при зберіганні продуктів при кімнатній температурі; у брудних і сирих приміщен-нях; при підвищеній вологості; здрібнення і перетирання овочів створює добрі умови для розмноження мікроорганізмів, які відновлюють нітрати і нітрити.