Ой, на Івана... Ой, на Купала...
Свято Івана Купала – одне з найдавніших старослов’янських свят, яке своїми коріннями походить ще із часів язичництва. Дохристиянська назва свята не відома, а сучасна, як вважають більшість дослідників, виникла з інтерпретації слова «хреститель», яке з грецької перекладається як «купатель», що пов'язано з ритуальним обмиванням у відкритому водоймищі.
В більшості стародавніх європейських народів це свято пов'язане з природним явищем - літнім сонцестоянням, після якого день починає скорочуватись. Небесне світило у цей день досягає найвищої точки і сили свого світіння, нагадуючи про те, що час рухається до зими, і незабаром ночі будуть ставати довшими. Темні сили несказанно раділи такому розкладу. Слов'яни, будучи затятими сонцепоклонниками, не могли змиритися з таким ходом подій, тому і виникла традиція розпалювати величезні вогнища, щоб відлякати всіляку нечисть.
До свята в Андрушках почали готуватися заздалегідь. Берег річки Паволочка (місце, де завжди проводилося це свято) був очищений від сміття, сцена прикрашена декором, висока трава викошена по всієї території, а на березі було складене величезне кострище. КП «Андрушки» гарно підготувало майданчик для проведення народного гуляння.
Початок свята був оголошений на восьму годину вечора, але збиратися усі стали пізніше. Мабуть це пов’язано з нашою звичкою довго сидіти біля дзеркала та досконально нагладжувати сукню, щоб виглядати найкраще за всіх, так? ;-) Ну, як би там не було, а театралізоване дійство в цей вечір розпочалося. І в цей раз Водяний (В. Гущін) шукав собі наречену, а його підлеглі жителі водяного царства (С. Каташинський, А. Мазуренко, А. Петриченко та ін.) допомагали як могли.
Вродлива циганочка (Ю. Мошківська) намагалася нагадати володарю морів щасливу долю, наречені (Катя і Оля Пасічник, Наталя Бандура) шикувалися у чергу, а жабенятки, охоронці морського царя та інша морська челядь забавляли хазяїна свята та його гостей.
На протязі усього театралізованого дійства співучі мотиви дарували глядачам артистки вокальної студії «Стигла вишня», а під танцювальні ритми театру-студії «Зорепад» глядачів наповнювали дуже гарні та яскраві емоції.
Наприкінці святкової вистави було запалене чарівне багаття, яке своєю вогненної енергетикою повинно відлякати всіляку нечисть та очистити людство від хвороб та нещасть.
Подальшу концертно-танцювальну програму продовжив колектив «Верхівня», під спів якого молодь «запалила» нічну дискотеку.
Народне гуляння продовжувалося до ранку. Гостям свята було чим підкріпитися та поповнити сили для подальших танців та розваг – місцеві підприємці розгорнули торгівельні палатки, поруч на вогні піджарювалися шашлики, а малеча насолоджувалася всілякими солодощами. Для любителів екстриму було запропоноване катання на швидкісному катері.
Відео:
Ті, хто не зміг відвідати свято – ласкаво просимо на нашу сторінку у фейсбук…