Безбар'єрність

Житомирський район активно долучається до Національного тижня безбар'єрності, що триває в Україні за ініціативи Першої леді Олени Зеленської в межах Стратегії створення безбар'єрного простору. Це важливий період для фокусування на доступності та підтримці ментального здоров'я.

Безбар’єрність – це не лише про фізичний доступ, а насамперед про повагу, гідність і людяність. Це про наше вміння бачити в кожному – незалежно від віку, статі, стану здоров’я чи життєвих обставин – людину. Це про культуру, традиції й спільні цінності, які формують нас як народ, як суспільство, що прагне бути відкритим і чутливим до потреб інших.

Повномасштабна війна триває, і поряд з героїчною боротьбою на фронті, ми вже зустрічаємо тих, хто повернувся з пораненнями та інвалідністю. Ці захисники та захисниці, які віддали своє здоров’я за нашу свободу, заслуговують на особливу шану та безперешкодну інтеграцію в суспільство. Створення безбар’єрного середовища – фізичного, інформаційного, соціального та ментального – стає не просто актом вдячності, а нагальною потребою для забезпечення гідного життя наших Героїв, які вже сьогодні потребують нашої підтримки та розуміння.

На жаль, в умовах війни люди дедалі частіше забувають, що кожен і кожна мають право на безпеку, повагу та захист. Особливим викликом стає сексуальна експлуатація та наруга (СЕН) – проблема, яка потребує чіткої позиції, знань і механізмів запобігання.

У певних випадках пенсіонеру може знадобитися довідка про доходи, наприклад, для оформлення субсидії або виїзду за кордон чи переведення за кордон пенсійних виплат.

Український культурний фонд та Український центр культурних досліджень спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України проводять загальнонаціональні опитування — «Досвід впровадження безбар’єрних практик у культурно-мистецьких проєктах»  і «Оцінка стану впровадження безбар’єрності у сфері культури». 

Рукостискання з людиною, яка має протез руки, є цілком природним і прийнятним. Зазвичай така людина сама ініціює жест, простягаючи руку. Однак, якщо рукостискання хочете ініціювати ви самі, краще спитати дозволу. Можна сказати: «Чи зручно вам потиснути руку?» Протез у цьому випадку слід сприймати як частину її тіла, і діяти так, як це відбувається у звичайному спілкуванні.

Рекомендації психологині, тренерки та трансформаційного коуча, експертки з теми емоційного інтелекту і комунікації Юлії Павлової.

Чи доречно обійняти сусіда-ветерана, уперше зустрівши його біля ліфта? Чи варто подякувати колезі-ветеранці, яка повернулася на цивільну роботу?