Історія села Василівка

Найдавніше поселення на території Василівської сільської ради по історичним даним сягає періоду X - XII століть. Місцезнаходження його було на правому боці річки Кам’янка. Поселення звалося Каменівка, з трьох сторін воно було оточене крутими берегами і заболоченими угіддями, та було оточено дерев’яним частоколом.

Населення займалося землеробством, слюсарством, полюванням. З другої половини XIII століття поселення занепадає від постійних набігів монголо-татарських військ. В 50 роках XIII століття жителі повністю покинули село. Теперішня назва села Василівка походить від козака поселенця, який і дав назву селу. Його господарчий дім був розміщений в районі теперішньої вулиці Гагаріна. В селі був створений невеликий ставок, пару клунь для господарських потреб. З початку ХVІІІ століття кількість населення зростає, переселяються селяни з Паволочі, Ягнятина. Склад села виріс до 50 будинків. По архівним даним село почало постійно забудовуватися в 60 роках XIX століття.

Село входило до складу Бровецької волості Сквирського повіту Київської губернії. Школа була побудована в 1902 році за кошти земства, в неї навчалося 162 учні, з них 101 українець , 47 поляків, 14 євреїв. В 1933 році з голоду померло 200 чоловік в тому числі 60 дітей. В роки Великої Вітчизняної війни загинуло 123 жителі села.

Село Василівка станом на 01.01.2013 року має 423 жителі, з них 124 пенсіонери, 28 дітей дошкільного віку. Село має 273 двори, з них постійного проживання 185.

Площа Василівської сільської ради згідно земельно-облікових даних становить 2274,4 га. Село Василівка площею 332,1га є адміністративно-територіальним центром Василівської сільської ради. Населення, яке проживає на території Василівської сільської ради в основному зайняте в сільськогосподарському виробництві. Основними землевласниками являються громадяни, які мають земельні частки (паї) та присадибні ділянки. Земельні частки (паї) здаються в оренду ТОВ «Сігнет-Центр».

Село має сполучення з районним центром смт. Попільня, віддаль до якого становить 25 км, та обласним центром м. Житомир, яке розташоване на відстані 95 км. В селі розміщена мережа установ сфери обслуговування населення. Тут зосереджена школа, фельдшерський пункт, відділення зв’язку, магазин та магазин-кафе. В цілому соціально-побутова інфраструктура села Василівка розвинена слабо. Село електрифіковане та газифіковано, крім однієї вулиці Бровещина.