День народження поета
«Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.»
Т. Г. Шевченко
Сьогодні, 9 березня в Україні і за кордоном, повсюди, де живуть українці, відмічають день народження великого поета, митця, Тараса Григоровича Шевченко .
Творча спадщина Кобзаря – це понад півтори тисячі творів, серед котрих картини, вірші, гравюри, поеми, драматичні повісті.
Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.
Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. З 1828 року він на службі у поміщика Енгельгардта. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.
У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар», до якого увійшло 8 поезій: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».
У 1843 році Шевченко приїхав до України, але через рік повернувся до Петербургу, де подав заяву до Ради Академії мистецтв із проханням дати йому звання художника. Рада ухвалила рішення про надання йому звання некласного художника, яке треба було затвердити на загальних зборах Академії. Загальні збори Академії 18 листопада 1845 р. затвердили Тараса Шевченка в академічному званні некласний художник у малярстві історичному і портретному.
Навесні 1846 року Шевченко прибув до Києва, де і оселився в будинку, а вже у квітні 1847 року його заарештували, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали поета в солдати до Оренбурга, де він і перебував до звільнення у 1857 р.
Навесні 1858 поет прибув до Петербурга і через рік на короткий час повернувся в Україну.
З 1859 року Шевченко займається гравюрою, створює чимало віршів, серед котрих поема «Марія», яка становить вершину творчості поета після заслання.
В останні роки Шевченко хворів на ревматизм та набуті внаслідок цього ваду серця, поліартрит і цироз печінки. Ці хвороби і не дозволили йому більш піднятися на ноги. Тарас Григорович Шевченко помер у 1861 році і був похований у Петербурзі. Згодом прах Шевченко був перевезений в Україну, де його і поховали на Чернечій горі поблизу Канева.
Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду.
