Андрушківська громада

Житомирська область, Житомирський район

Громада вшанувала пам'ять Героя

Дата: 22.02.2024 16:35
Кількість переглядів: 88

Минає скорботний рік, як у боях на Донеччині у боротьбі за Україну віддав життя захисник із села Василівка Вадим Вікторович Война. Сьогодні, в перші роковини з дня смерті Героя, біля його могили відбувся захід, приурочений цьому скорботному дню.

Слова співчуття, подяки та підтримки матері та рідним висловила сільський голова Олена Матківська.

-Невимовна втрата для всіх нас, адже уже рік як не б’ється серце молодого, цілеспрямованого хлопця. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про покійного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

На кладовищі с. Василівка, на місці вічного спочинку нашого загиблого воїна рідні, працівники Андрушківської територіальної громади, друзі та земляки Вадима поклали квіти та вшанували світлу пам'ять Героя. У свої молоді роки цей чоловік йшов до кінця, будучи вірним присязі, своєму народу та будучи щирим патріотом своєї Батьківщини, за яку загинув.

Його бабуся написала вірші на роковину загибелі її внука:

Вже рік минув на небі нова зірка засіяла

То це ж наший синочок дивіться на нас

Вадиме, рідний, милий, наш дорогий синочок…

Яка ж на серці рана, як кожен день воно болить.

Не можу спати, їсти, та тільки думаю про тебе…

Чого у тебе така доля…

Як було тяжко на війні – не доїдав,

не досипав, в окопах мерзнув

Зі мною завжди ти діливсь…

Чого так мало, сину, ти прожив…

Були великі в тебе плани.

Та тільки ти їх не здійснив.

Клята війна усе забрала в одну мить – ти даже не успів додому позвоніть

І розказать як же сильно воно тебе болить.

Ми більше не побачимо тебе ніколи

І не почуєм більше голос твій

Та тільки спогади ідуть про тебе - який ти у дитинстві був,

Як ти ходив до школи, як в армії служив,

На кляту як війну забрали - ти самий перший із села пішов.

А ми молились і просили бога щоб тільки ти вернувсь живий.

Та чомусь не сталось того чуда, бо в домовині привезли.

Прощай, Вадим, наш милий, дорогий синочок!

Ми пам’ятати будемо таким тебе завжди.

Посадим квіти на могилі і будем поливати їх слізьми.

Та радості в нас більш такої вже не буде,

Бо наший син і внук лежить в сирій землі.

 

Вічна пам'ять, наша шана і вдячність тобі, воїн!



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь